Шишменцев І.М. - Аналіз роботи з виховання культури людських взаємин у процесі ознайомлення з творами української літератури в практиці допоміжної школи

Shishmentsev I. M. Analysis of work on cultivating human intercommunication in the process of acquaintance with the works of the ukrainian literature in the practical work of the auxiliary school / I. M. Shishmentsev // Actual problems of the correctional education : Ministry of Education and Science of Ukraine, National Pedagogical Drahomanov University, Kamyanets-Podilsky Ivan Ohyenko National University / edited by V.M. Synjov, O.V. Havrilov. – Edition VI. Issue 2.- Kamyanets-Podilsky: Medobory-2006, 2015.- P. 291-301

У статті здійснено аналіз роботи з виховання культури людських взаємин у процесі ознайомлення з творами художньої української літератури в практиці допоміжної школи. Побудова демократичного, гуманного суспільства потребує належного рівня культури. Ця культура є передусім консолідуючим початком, виступає регулятором поведінки, а також гарантом шанобливого ставлення й взаєморозуміння, терпимості і взаємоповаги. Проблема виховання гуманних почуттів як ніколи актуальна в сучасному часі та обумовлена гуманізацією педагогічного процесу, який зумовлює «олюднення знань», тобто таку організацію, при якій знання мають особистісний зміст. Гуманізм як моральна якість може проявлятися тільки по відношенню до інших. Дитина, взаємодіючи з навколишнім світом, з дорослими та однолітками повинна прийти до розуміння змісту добра, совісті, правдивості. Перед педагогом постає проблема виховання особистості, яка будуватиме взаємини з оточуючими її людьми на засадах добра, любові, поваги, толерантності. Робота з питань виховання культури людських взаємин повинна ґрунтуватися на людинознавчій стратегії виховання, яка окреслює шляхи становлення людини не в системі вузьких цінностей та інтересів, а в сукупності людських стосунків. Вона розрахована на співпрацю вчителів та учнів, додержання демократичних норм життя, створення умов для повноцінного й гарантійного розвитку кожного школяра з урахуванням специфічних особливостей національного середовища – історичних, духовних, культурних, мовних і релігійних. В літературній спадщині українських письменників чільне місце займає проблема морального виховання, сімейних відносин, людських стосунків. Багато уваги вихованню молодого покоління приділяли українські письменники П. Грабовський, М. Коцюбинський, Л. Українка, Т. Шевченко, І. Франко та ін. Митці стверджували, що духовність, гуманізм, сердечність, любов, співчуття є не просто абстрактними моральними категоріями, а результат виховання, найважливіші риси людини, які є визначальними у людських взаєминах. Аналіз методичної літератури дозволив зробити автору статті висновок про те, що протягом останніх декількох років вчені та вчителі-практики почали приділяти більше уваги проблемі людських взаємин. Однак, доводиться констатувати: підручники та методичні посібники з української літератури ще не містять достатньої кількості навчального матеріалу, який би допомагав виховувати в учнів культуру людських взаємин; бракує методичної літератури з досліджуваної проблеми; не узагальнено передовий педагогічний досвід з питань виховання загальної культури та культури людських взаємин у розумово відсталих підлітків.

Ключові слова: виховання, гуманізм, культура людських взаємин, українська література, розумово відсталі підлітки.