Коваленко В.Є. - До проблеми діагностування емоційної регуляції розумово відсталих молодших школярів

Відомості про автора: Вікторія Коваленко, кандидат психологічних наук, доцент Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини ,,Відкритий міжнародний університет розвитку людини ,,Україна”, Миколаїв, Україна.

У статті розглядається проблема діагностування ситуативної емоційної регуляції розумово відсталих молодших школярів. Автором наведено авторську методику дослідження ситуативної емоційної регуляції, яку було апробовано на молодших школярах: 144 розумово відсталих та 48 з нормальним розвитком і доведено її надійність та валідність. Ситуативна емоційна регуляція розглядається як здатність, що полягає у вмінні відстежувати, оцінювати, контролювати, змінювати і виявляти власні емоційні реакції соціально доступними способами з метою досягнення поставленої мети. Показано, що емоційна регуляція (ситуативна та позаситуативна) лежить в основі всієї психічної діяльності дитини, включаючись в єдиний процес її емоційного розвитку, адаптації і регуляції поведінки. Система емоційної регуляції є багаторівневою структурою, яка включає психічний рівень (розуміння й оцінка ситуації), фізіологічний (фізіологічні зсуви, що виникають внаслідок оцінки ситуації) і поведінковий (поведінкові вияви: мімічні, пантомімічні, вербальні). У статті описана процедура діагностування психічного ( перший етап) та поведінкового (другий етап) рівнів ситуативної емоційної регуляції розумово відсталих молодших школярів в емоціогенних ситуаціях ,,успіху” та ,,невдачі”. На першому етапі якісно-кількісному аналізу психічного рівня ситуативної емоційної регуляції підлягають наступні параметри: адекватність оцінки ситуації; розуміння її емоційного змісту; відкритість форми вияву емоції (мімічно, пантомімічно); ступінь та характер вираженості. На другому етапі у процесі експериментального дослідження поведінкового рівня емоційної регуляції якісно-кількісному аналізу підлягають: інтенсивність емоційних виявів (вербальних, мімічних, пантомімічних); тривалість емоційних експресивних виявів; реактивність (емоційна чутливість суб'єкта, його сприйнятливість до емоціогенних впливів); ступінь адекватності емоційних експресивних виявів (відповідність мімічних, пантомімічних виявів та дій дитини змісту ситуації); ступінь довільного контролю над поведінковим виявом емоції (відкритість форми вияву).

Ключові слова: розумова відсталість, молодші школярі, експеримент, методика, ситуативна емоційна регуляція.