Дмітрієва О.І. - Дослідження проблеми ставлення педагогів до взаємодії з батьками учнів з особливими освітніми потребами

Відомості про автора: Дмітрієва Оксана, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри корекційної педагогіки та інклюзивної освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Кам’янець-Подільський, Україна. У колі наукових інтересів: правова освіта школярів з порушеннями слуху, психолого-педагогічний супровід дітей з порушеннями слуху у спеціальних та інклюзивних закладах, використання жестової мови у процесі навчання, виховання та розвитку дітей з порушеннями слуху.

Відомості про наявність друкованих статей на дану тематику. 1. Дмітрієва О.І. Формування соціальних компетенцій старшокласників з порушеннями слуху в позаурочній діяльності Кам’янець-Подільського БНРЦ Жестова мова й сучасність: зб. наук. праць. К.: О.Т. Ростунов, 2011. Вип.6. С. 190-197. 2. Дмітрієва О.І. Методичні рекомендації щодо організації процесу формування правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом в умовах інклюзивної освіти. Інклюзивна освіта: теорія і
практика: навчально-методичний посібник / за ред. С.П. Миронової. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2012. С.53-63. 3. Дмитриева О.І. Комплексний підхід до процесу реабілітації дітей з особливими освітніми потребами у сучасному навчальному закладі. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. Випуск 34: збірник наукових праць / НПУ імені М. П. Драгоманова. К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2017. С.10-15.

У статті здійснено аналіз результатів дослідження проблеми ставлення педагогів до взаємодії з батьками учнів з особливими освітніми потребами. З’ясовано, що актуальною проблемою сучасної освіти, вирішення якої сприятиме ефективній та результативній діяльності закладів загальної середньої освіти з спеціальним та інклюзивним навчанням, навчально-реабілітаційних центрів є взаємодія педагогів і батьків учнів з особливими освітніми потребами. Результати дослідження засвідчили, що педагоги не завжди усвідомлюють вважливість і необхідність співпраці з сім’єю. Значна частина молодих спеціалістів вважають, що саме вони готові до надання необхідних послуг дитині з особливими освітніми потребами, недооцінюючи при цьому роль батьків. Батьки ж, вважаючи, що значно краще знають свою дитину, розуміють і самостійно виховують, відводять працівникам закладу освіти насамперед функцію догляду за дитиною.
Таким чином, у значної частини респондентів спостерігається прагнення до автономності щодо навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами, що не сприяє досягненню позитивних результатів.

Ключові слова: взаємодія, діти з особливими освітніми потребами, педагоги, батьки, навчальнно-реабілітаційний центр, ефективність, діяльність.