Луцько К.В. - Розвиток акустичної складової мовлення та її проекція на попередження та подолання мовленнєвих порушень у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

Відомості про автора: Катерина Луцько, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка, Київ, Україна.

У дослідженні акцентувалась увага на формуванні акустичних образів ізольованих фонем та перевірялась доцільність і ефективність впливу такої методики на якість усного і писемного мовлення дітей з мовленнєвими і сенсорними порушеннями. Виділено три групи порушень які, здавалось би, мають різне походження, проте у своїх проявах мають спільну проблему – діти не мають чітких образів фонем у своїй свідомості і тому в усному і писемному мовленні допускають помилки (дитина змішує звуки, не здатна адекватно сприйняти, проаналізувати і розпізнати відповідні фонеми у зверненому мовленні і вжити у власному, пропускає голосні на письмі оскільки один приголосний звук передає відкритим складом типу ПГ, допускає неправильне вживання фонем у власному мовленні при самодиктуванні (при проговорюванні тексту “про себе” чи пошепки), що необхідно при писанні). Встановлено ефективність привертання уваги дошкільників і учнів початкових класів до артикуляції звуків без голосового супроводу, що активізує їх сприймання, розпізнавання звуків, засвоєння їх артикуляційних образів та відтворення правильної звуковимови. Використання спряженого мовлення, тобто промовляння дитиною разом з дорослим (або іншою дитиною) мовленнєвого матеріалу, є важливим чинником удосконалення її фонетико-фонематичного слуху, активізації формування та удосконалення артикуляційних умінь та навичок. Виявлено труднощі проговорювання слів «про себе», які свідчать про недосконале засвоєння мовленнєвого матеріалу дітьми у внутрішньому мовленні, що проявляється у помилковому писанні, відтворенні слів. У дослідженні увага приділялась не складоподілу, не підрахуванню кількості складів у слові, а формуванню у дитини відчуття мовленнєвого ритму. Складоритм слів, як і саме слово, ефективно засвоюється у поєднанні зі складоритмами інших слів у складі словосполучень, фраз, віршів, фрагментах прозового тексту. Засвоєння дитиною складоритмічної структури мовлення, його звукової сторони та її акустичних характеристик у єдності з оволодінням руховими (артикуляційними) образами фонем (реалізаторами фонем) є базовими компонентами для подальшого оволодіння нею мовленням.

Ключові слова: мовлення, акустика, звуковимова, складоритм, фонема, фонематичний, звук, артикуляція, спряжене мовлення, внутрішнє мовлення, увага, пам`ять, мислення, порушення, слова, текст, аналіз, синтез, розуміння.