index copernicus
+38 (03849) 2-70-64

Вержиховська О.М. - Особливості використання невербальних засобів спілкування при роботі з молодшими школярами з порушеннями інтелектуального розвитку

06.09.2018

Відомості про автора: Вержиховська Олена Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри психолого-медико-педагогічних основ корекційної роботи факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка,м. Кам’янець-Подільський, Україна.

У статті розкриті положення щодо вивчення теоретико–практичних основ використання невербальних засобів спілкування при роботі з молодших школярами з порушеннями інтелектуального розвитку, зокрема звертається увага на залежність розвитку міжособистісного спілкування школярів з типовим розвитком та з порушеннями інтелектуального розвитку від правильного застосування засобів невербального спілкування.

Автор звертає увагу на те, що молодші школярі з порушеннями інтелектуального розвитку в значній мірі, ніж їх однолітки з типовим розвитком інтелекту, мають труднощі у міжособистісному спілкуванні та у використанні невербальних засобів спілкування. Це пояснюється цілою низкою причин, а саме: молодші школярі з порушеннями інтелектуального розвитку відрізняється недостатньою диференційованістю, нестабільністю, різкими перепадами настрою, що впливає на всі форми соціальних контактів з оточуючими людьми; істотне значення мають знижена активність пізнавальних процесів, що веде до затримки формування системи знань про оточуючий світ та інших людей, а також недостатня сформованість мотивації, інтересів, вольових і моральних якостей, обмеження соціальних контактів; не менш важливу роль відіграє низький рівень розвитку мовлення у цієї категорії дітей. Процес відображення емоційних станів молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку за допомогою невербальних засобів спілкування (інтонаційними характеристиками голосу, зовнішнім виглядом, жестами, поведінкою, мімікою, дотиком тощо) є одним з перспективних шляхів пізнання механізмів їх успішної соціалізації, створює умови для включення цих дітей у міжособистісне спілкування, подолання значеннєвих бар’єрів, зниження конфліктних ситуацій і корекції власної поведінки.

На його думку, корекція соціально-перцептивної сфери у молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку розкриває широкі компенсаторні можливості розвитку особистості даної категорії дітей у плані адаптації і соціалізації у суспільстві. Навчальна корекційно-розвиваюча програма, свого роду це соціально-психологічний тренінг, що дозволяє удосконалювати процес спілкування та особистісного сприймання. Вона може бути включена у структуру психолого-педагогічного впливу для створення умов успішної соціальної адаптації і корекції випадків дезадаптації у них.

Підсумовуючи результати досліджень автор вказує на те, що цілеспрямована корекційно-розвивальна робота з розвитку навичок використання невербальних засобів при міжособистісному спілкуванні у молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку дасть змогу у подальшому знизити ризик негативного впливу середовища на особистість дитини з порушеннями інтелектуального розвитку і підвищити її ступінь соціалізації. Саме це і потребує подальшого вивчення та розробки як у теоретичному, так і практичному планах.

Ключові слова: міжособистісне спілкування, невербальні засоби спілкування, молодші школярі з порушеннями інтелектуального розвитку.

Статистика 19 7