Лісова Л.І. - Особливості розв?язування арифметичної задачі молодшими школярами з тяжкими порушеннями мовлення на етапі аналізу тексту

Відомості про автора. Лісова Людмила Іванівна, кандидат педагогічних наук, асистент кафедри логопедії та спеціальних методик факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Україна.

У запропонованій статті подано результати дослідження особливостей труднощів під час розв’язування арифметичних задач, зокрема на етапі аналізу тексту арифметичної задачі молодшими школярами з тяжкими порушеннями мовлення та на їх основі виділено рівні сформованості даної навички. Процес розв’язування арифметичних задач сприяє формуванню таких розумових дій як аналіз і синтез, конкретизація і абстрагування, порівняння, узагальнення тощо. Аналіз – це операція мисленнєвого або реального розподілу (речі, властивості, процеси або відношення між предметами) на складові частини або вибору з цілого частини, що виконується в процесі пізнання або предметно-практичної діяльності людини. Процес аналізу з певною метою проводиться на всіх уроках. Зокрема, на уроках математики аналіз посідає вагоме місце при організації роботи над арифметичною задачею. На етапі аналізу змісту арифметичної задачі учні дають відповідь на поставлені запитання: Що відомо в задачі? Що не відомо? Що потрібно знати, для того щоб знайти невідоме? Чи є в тексті ці величини? Про що запитується в запитані задачі? тощо). За еталоном правильного виконання відповідно до змісту програми учні з типовим розвитком після читання та переказу тексту задачі відповідають на ці запитання точно, правильно виділяючи при цьому числові дані, відоме та невідоме, шукане, а також слова, що визначають алгоритм розв’язання задачі. У роботі з учнями з тяжкими порушеннями мовлення спостерігаються труднощі при аналізі тексту арифметичної задачі, тому їм варто надавати наступні форми допомоги: пропонувати знайти в тексті задачі та прочитати фрагмент, де є відповідь на поставлене запитання; просити вказати на відомі числові дані задачі, на невідомі дані задачі, повторити запитання задачі; показати учневі відомі числові дані задачі, невідомі дані задачі, запитання задачі.

В результаті експериментального дослідження виявлено, що на етапі аналізу змісту арифметичної задачі у молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення спостерігалися різні типи труднощів (труднощі вибору суттєвих складових задачі, зосередження на несуттєвих ознаках арифметичної задачі) на етапі аналізу тексту арифметичної задачі молодими школярами з тяжкими порушеннями мовлення. Виділено характерні помилки (неправильне виділення числових даних записаних цифрою; неправильне виділення слова, що визначало алгоритм розв’язання задачі; неправильне виділення числових даних, які записані словом; відволікання на несуттєві дані тексту арифметичної задачі) під час аналізу тексту задачі. Та в результаті підсумкового аналізу матеріалів дослідження було визначено рівні сформованості навички аналізу тексту арифметичної задачі молодшими школярами з тяжкими порушеннями мовлення.

Після проведеного аналізу матеріалів дослідження визначено, що залишається доволі великий відсоток молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення до кінця початкової школи, які ще потребують значної допомоги в процесі роботи над переказом тексту арифметичної задачі.

Ключові слова: аналіз, арифметична задача, загальноосвітня школа, молодший шкільний вік, тяжкі порушення мовлення.