Мякушко О., Костенко Т. - Психофізіологічний підхід до подолання мовленнєвої тривожності у дітей з мовленнєвими порушеннями

Відомості про авторів: МЯКУШКО Оксана, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник відділу освіти дітей з порушеннями інтелектуального розвитку Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка, м. Київ, Україна. У колі наукових інтересів: проблема розвитку передумов пізнавальної діяльності та навчально-пізнавальних компетентностей, соціального та емоційного інтелекту дітей з особливими потребами; психологічний супровід дітей з інтелектуальними й комплексними порушеннями розвитку та їхніх родин.

КОСТЕНКО Тетяна, здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Україна.

Стаття присвячена пошуку шляхів зниження мовленнєвої тривожності у дітей з мовленнєвими порушеннями, емоційна напруга у яких, і так схильних до вищого ризику розвитку  тривожних станів, може посилюватися на тлі воєнних дій в Україні. Мовленнєва тривожність може викликати порушення мови та негативно вплинути на розвиток особистості. Запропоновані на сьогодні рішення для розв'язання цієї проблеми передбачають створення сприятливого середовища для розвитку мовленнєвих навичок дитини та її впевненості у спілкуванні. Тим часом для психологічного добробуту та здоров'я дітей необхідне також дбайливе і тактичне втручання в їхню емоційну сферу, тим більше що часто емоційні проблеми, які заважають навчанню, помилково називають «лінощами» або «неадекватністю». У статті подано аналіз сучасних досліджень з мовленнєвої тривожності. Спираючись на останні психофізіологічні дослідження, які виявили дві нейронні системи (мигдалеподібне тіло і префронтальна кора), причетні до процесу формування мовленнєвої тривожності, зроблено висновок про необхідність розвитку у дітей мотивованих зусиль щодо зміни їх дезадаптивних негативних думок та свідомого керування своїми емоціями. У дітей дошкільного віку, у яких мовленнєва тривога часто виникає в результаті процесів у мигдалеподібному тілі, пріоритетним має стати робота з опануванням ними стратегіями заспокоєння.

Ключові слова: мовленнєва тривожність, емоційно-вольова сфера, стратегії заспокоєння, позитивне мислення, мовленнєві
порушення.