Бєлова О.Б. - Стан розвитку слухомовленнєвої пам’яті в дітей з логопатологією

Відомості про автора: Бєлова Олена Борисівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри логопедії та спеціальних методик Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Кам’янець-Подільський, Україна. У колі наукових інтересів: психологія осіб з порушеннями мовлення; мовленнєва готовність до школи дітей з логопатологією.

Відомості про наявність друкованих статей: 1) Bielova, О. (2019). Patterning types of aggressive behaviour of primary school children with speech disorders. Special Education. Vol 2, No 40, Р. 201–236. (Scopus). 2) Bielova, О. (2021). Modern view of speech readiness for school of children of older preschool age with typical psychophysical development and disorders. Scientific Journal. ScienceRice: Pedagogical Education. Kharrkiv: SPC PC Technology center, № 1 (40) Р. 31-36. 3) Bielova, О. (2021). The state of development of components of speech readiness of older preschool children with speech disorders. Special Education. Vol 1, No 42. Р.137–189. (Scopus).

Стаття розкриває особливості розвитку слухомовленнєвої пам’яті у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення. Метою дослідження є вивчення актуального стану розвитку слухомовленнєвої пам’яті в дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення. Завдання дослідження: висвітлення теоретичного аналізу науковоконцептуальних положень, як класичних так і сучасних досліджень щодо проблеми вивчення; визначити методики для дослідження складових слухомовленнєвої пам’яті (послідовності відтворення, обсягу, міцності втримування інформації, швидкості, точності відтворення); представити  порівняльні результати дослідження між дітьми дошкільного віку з порушеннями мовлення та з нормотиповим психофізичним розвитком. Дослідження слухомовленнєвої пам’яті передбачає вивчення вмінь у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення запам’ятовувати мовленнєві стимули та правильно їх відтворювати. Складовими слухомовленнєвої пам’яті стають послідовність, обсяг, міцність, швидкість та точність запам’ятовування. Кожна складова слухомовленнєвої пам’яті оцінюється за бальною системою і як результат виводився рівень її розвитку. Визначено, що у дітей з порушеннями мовлення слухомовленнєва пам'ять на відмінно від їх однолітків з нормотиповим розвитком не достатньо розвинута, дошкільники часто відволікаються та потребують додаткової допомоги від дорослого. Під час дослідження в даної категорії дітей спостерігались труднощі в послідовному відтворенні слів (пригадували лише перші три слова з п’яти, інші замінювали подібними словами за змістом), обсягу (забували раніше відтворені слова, неправильно їх називали, замінювали іншими схожими за семантичною подібністю); міцності (труднощі відтворення слів через певний проміжок часу), швидкості (повільне виконання завдання, забування озвучених символів, потреба в повторі інструкції завдання), точності пам’яті (невміння цілісно сприймати на слух текстовий матеріал, необхідність зорової актуалізації, потреба в допоміжних запитаннях; під час переказу текст змінюється, не завершується самостійно). Недостатньо розвинуті складові слухомовленнєвої пам’яті впливають на загальний рівень мовленнєвої готовності старших дошкільників до школи, і провокують труднощі під час оволодівання ними навчального матеріалу.

Ключові слова: слухосовленнєва пам'ять, діти старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення, послідовність, запам’ятовування, обсяг пам’яті, міцність запам’ятовування, швидкість пам’яті, точність відтворення.