Кривцова О.Я. - Усне мовлення дітей середньошкільного віку із заїканням

Krivtsova O. Y. Features speech school age children medium with stuttering / O. Y. Krivtsova // Actual problems of the correctional education: Ministry of Education and Science of Ukraine, National Pedagogical Drahomanov University, Kamyanets-Podilsky Ivan Ohyenko National University / edited by V.M. Synjov, O.V. Havrilov. – Issue 5.- Kamyanets-Podilsky: Medobory- 2006, 2015.- P. 152-161

У статті подано характеристику особливостей усного мовлення дітей середнього шкільного віку із заїканням. Проведений аналіз наукової літератури щодо особливостей усного мовлення у підлітків із заїканням дозволив стверджувати про недостатню теоретичну і методичну розробленість проблеми поліпшення рівня розвитку усного мовлення дітей із заїканням та свідчить про необхідність удосконалення логопедичної роботи в цьому напрямку. Досліджувана проблема є актуальною і повинна вирішуватися комплексно, що сприятиме засвоєнню дитиною різних комунікативних засобів у навчальній та інших видах діяльності, ефективній логопедичній роботі з корекції заїкання. Визначено особливості розвитку зв‘язного мовлення у дітей середнього шкільного віку без порушень мовлення та із заїканням. Результати дослідження виявили значну дезорганізацію усного мовлення в обстежених. В абсолютної більшості обстежених шепітне й зв‘язне мовлення, відбита й автоматизована форми мовлення були збережені, але спостерігалися як мовленнєві труднощі у проголошенні окремих звуків так і звукофобії. У діалогічному мовленні були відзначені ухильні односкладові відповіді, часті заміни слів. Усне мовлення більшості підлітків із заїканням характеризувалося бідністю, неточністю лексичних значень, повтореннями, невисоким рівнем розвитку словникового запасу, заїкуваті підлітки часто використовували лише найбільш уживані у своєму мовленні слова, а також велику кількість шаблонних слів і фраз, відзначалися утруднення в підшукуванні потрібного слова, мовленнєвому оформленні думки. Послідовність передачі значеннєвої структури інформації не була порушена, у той же час підлітки із заїканням уживали значну кількість неадекватних контексту слів та не зауважували на помилки і не виправляли їх. Для мовлення підлітків із заїканням характерна наявність великої кількості пауз, заповнених патологічною судомною активністю м‘язів мовленнєвого апарату, які характеризувалися відсутністю акустичного сигналу. Оцінюючи своє порушення мовлення вони стверджували, що заїкання є перешкодою для соціальних контактів, установлення дружніх зв'язків, відзначали страх мовлення в різних ситуаціях та вибірковість контактів із оточуючими людьми. Почуття непевності в собі, у своїх силах і можливостях, усвідомлення своєї неповноцінності в багатьох випадках робить їх дуже вразливими, обмежує розвиток комунікативних здібностей.

Ключові слова: заїкання, усне мовлення, корекційне навчання, підлітки, мовленнєва діяльність.