Марціновська І.П. - Ризилієнс підхід у психолого-педагогічній корекції травматичних та стресових станів

Відомості про автора: Марціновська Ірина Петрівна, аспірант кафедри корекційної педагогіки та інклюзивної освіти Кам’янецьПодільського національного університету імені Івана Огієнка, Кам’янець-Подільський, Україна. У колі наукових інтересів: проблема діагностики та корекції стресових та посттравматичних станів дітей та підлітків; напрямки психолого-педагогічних впливів на дітей з особливими потребами, що мають постстресові розлади. 

Відомості про наявність друкованих статей: Марціновська І.П. Співвідношення понять стресу, травматичного стресу та постравматичного стресового розладу у медичній та психологопедагогічній теорії / Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». – Хмельницький: ХІСТ, 2017. – №14. –320 с.- С.123-128; Марціновська І.П. Характеристика постравматичного стресового розладу у дітей та підлітків / Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Педагогічні науки: зб.наук.пр./ за ред. проф. Т. Степанової, - №2(61), 2018 – 362с., С.178-184 

У статі висвітлено сучасні погляди на стрес та психічну травму. Описано психологічний феномен «резилієнсу» як здатності особистості до емоційної стійкості в ситуації травми та швидкого психологічного відновлення після стресових і травматичних подій. Узагальнено основні теоретичні дослідження та основні концепти підходу «резилієнс» у сучасній психологічній науці. Представлено розуміння копінг-поведінки особистості у ситуації травмуючих факторів та напрямків формування копінгового ресурсу людини з метою зниження та компенсації негативних наслідків життєвих ситуацій. Розуміння механізмів копінгу, психологічного резилієнсу та механізмів психічного відновлення може слугувати підґрунтям у розробці програм просвітницького, розвивального та корекційного характеру у системі освіти. 

Ключові слова: резилієнс, стрес, травматичні події, копінгстратегії, діти та підлітки, психокорекція, формування психологічної пружності.