Шульженко О.Є. - Теоретико-методологічні основи особистісної готовності спеціального (практичного) психолога до корекційної роботи з дітьми із порушеннями аутистичного спектру

Відомості про автора: Олександр Шульженко, Національний педагогічний університет ім.і М.П. Драгоманова, м. Київ, Україна.

У статті розглядається теоретико-методологічні аспекти проблеми формування особистісної готовності спеціальних (практичних) психологів до корекційної роботи. Здійснено теоретичний аналіз поняття «особистісної готовності психолога». Представлено теоретичне обґрунтування формування системи особистісної готовності спеціального психолога та її структурних компонентів. На основі науково-практичних робіт дослідників проблеми професійного становлення майбутнього психолога підкреслено провідну роль особистісної готовності у психологічному процесі. Особистісна готовність до професійної психологічної діяльності розуміється авторами як складне структурне утворення особистості, що ґрунтується на стійкій внутрішній мотивації до професійної діяльності в умовах загальної та спеціальної освіти, характеризується наявністю сукупності професійно важливих якостей майбутніх психологів (здатність до емпатійних проявів, толерантність, емоційна стійкість, психологічна проникливість, комунікативна компетентність) та забезпечує ефективну міжособистісну взаємодію. У результаті теоретичного аналізу з’ясовано, що необхідні для професійної діяльності спеціального психолога особистісні якості не формуються самостійно, а вимагають певної спрямованості процесу професійної психологічної підготовки. Разом з тим, змістовий аналіз сучасної освіти майбутніх спеціальних психологів показав лише фундаментальну психологічну підготовкою, вагому частину якої займає теоретична основа, а практична частина є фрагментарною та представлена такими видами професійної діяльності як психодіагностика та психокорекція. Визначено, під час підготовки спеціального (практичного) психолога до роботи з аутичними дітьми має бути врахована специфіка кожного виду його професійної діяльності, що полягає у специфічній термінології, способах дій та поведінки, своєрідному характері психодіагностичної, психоконсультативної, психокорекційної діяльності та особливому психологічному внутрішньому стані учасників процесу. З’ясовано структуру особистісної готовності, яка представляє собою сукупність компонентів: когнітивного, мотиваційно-почуттєвого, поведінкового, регуляторно - вольового. Узагальнено різні визначення поняття готовності, які не взаємовиключають одне одного, а розширюють і поглиблюють уявлення про складність і багатогранність феномена готовності спеціального психолога до корекційної діяльності. Зроблено висновок, що спеціальний (практичний) психолог з високим рівнем особистісної готовності характеризується вмінням налагоджувати та підтримувати конструктивні контакти з усіма учасниками корекційного навчання та виховання дітей з порушеннями аутистичного спектру, безоцінним ставленням до них, відкритістю, толерантністю, емоційною стійкістю, здатністю швидко та ефективно вирішувати проблеми, що виникатимуть в процесі професійної психологічної діяльності.

Ключові слова: теорія, вчені, особистісна готовність, спеціальний (практичний) психолог, сукупність особистісних якостей.